Anararim
Без комментариев ( 1 фото )
Пока цитирую как прислали, своем мнение напишу как прочту всё (47 страниц).
Рецензія на проект Закону України «Про систему громадського здоров’я» №4142 від 22.09.2020
Резюме
За результатами вивчення проекту Закону України «Про систему громадського здоров’я» (далі – «законопроект») вбачається наступне.
В разі прийняття Верховною Радою законопроекту в цілому рекомендоване застосування права вето Президентом України.
Основні існуючі проблеми нормативного регулювання захисту населення від інфекційних хвороб забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення можливо вирішити оперативно без внесення змін у закони України у короткостроковій перспективі – шляхом прийняття підзаконних актів (постанов Кабінету міністрів України, наказів МОЗ України). подробно - на 47 страницах гугл-дока.
Рецензія на проект Закону України «Про систему громадського здоров’я» №4142 від 22.09.2020
Резюме
За результатами вивчення проекту Закону України «Про систему громадського здоров’я» (далі – «законопроект») вбачається наступне.
- 1. Законопроект має беззаперечні ознаки антиконституційності: звужує обсяг прав громадян, в тому числі хворих на інфекційні хвороби (зокрема звуження права на безоплатну медичну допомогу) та медичних працівників, зайнятих у сфері протидії інфекційним хворобам; містить положення щодо встановлення обмежень конституційних прав громадян, які суперечать висновкам Конституційного Суду України.
- 2. Законопроект скасовує значну кількість норм права, залишаючи неврегульованими належним чином правовідносини в сфері протидії інфекційним захворюванням та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
- 3. Законопроект скасовує значний обсяг норм законів, прийнятих з метою забезпечення протидії пандемії COVID-19, внаслідок цього зазначена діяльність опиниться поза правовим полем.
- 4. Законопроект має переважно декларативний характер. Більшість його норм не є нормами прямої дії.
- 5. Прийняття даного законопроекту вимагатиме від МОЗ України невідкладного напрацювання значної кількості проектів законів та напрацювання великого обсягу підзаконних актів (в тому числі значної кількості Постанов КМУ), а також їх взаємного узгодження у стислий термін, що в умовах надзвичайної ситуації, спричиненої пандемією COVID-19, є нереальним.
- 6. Законопроект повністю делегітимізує діяльність Держпродспоживслужби, виводячи її поза правове поле та позбавляючи її будь-яких адміністративних повноважень через скасування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
- 7. Внаслідок скасування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» в стан повної правової невизначеності потрапляє інститут Головного державного санітарного лікаря України. Законопроект передбачає існування такої посади, проте з правового поля зникають його повноваження, механізми призначення, звільнення, відповідальності за рішення та їх оскарження.
- 8. Законопроект безпідставно обмежує повноваження та скасовує низку функцій Кабінету міністрів України, МОЗ України, органів державної влади, обласних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
- 9. Законопроект вводить у правове поле та/або змінює велику кількість визначень та термінів. Проте значна частина нових визначень є викривленими, не відповідає усталеній термінології, частково або повністю не відповідає змістові відповідних понять і явищ. Зокрема, проект закону вводить в правове поле штучне та невластиве науці та практиці охорони здоров’я України поняття “громадського здоров’я”.
- 10. Вже на етапі обговорення законопроект створює значні репутаційні втрати для вищого керівництва держави (зокрема особисто Президента України, Міністра охорони здоров’я України), провокує суспільну напругу та поглиблює розкол у суспільстві. Запровадження “презумпції згоди на щеплення”, прямих і завуальованих норм «вакцинального примусу» на тлі хронічного невиконання державою своїх обов’язків та відсутності дієвих механізмів захисту прав громадян у сфері імунопрофілактики очікувано призведе до активізації протестного руху, судових позовів, збільшення кількості звернень до ЄСПЛ з позовами проти України.
- 11. Законопроект штучно та безпідставно обмежує нагляд з боку ЦОВВ, уповноваженого з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення, за господарською та іншою діяльністю (зокрема водопостачанням, використанням пестицидів, ГМО-організмів, у військовій сфері, радіаційного контролю), скасовує обов’язок їх інформування про епізоотії.
- 12. Всупереч тези авторів, задекларованої у пояснювальній записці, для свого виконання законопроект потребуватиме значних витрат із Державного та місцевих бюджетів, містить потенційні ризики нанесення збитків державі в особливо великих розмірах.
- 13. Законопроект містить значні корупційні ризики та прямі ризики криміналізації взаємовідносин у сферах забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та захисту населення від інфекційних хвороб.
- 14. Законопроект значною мірою не відповідає усталеним правилам нормотворення.
В разі прийняття Верховною Радою законопроекту в цілому рекомендоване застосування права вето Президентом України.
Основні існуючі проблеми нормативного регулювання захисту населення від інфекційних хвороб забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення можливо вирішити оперативно без внесення змін у закони України у короткостроковій перспективі – шляхом прийняття підзаконних актів (постанов Кабінету міністрів України, наказів МОЗ України). подробно - на 47 страницах гугл-дока.
Взято: Тут
471